Державна установа

«Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»

Вплив сольового складу води на організм людини

До сольового складу води відносяться наступні показники: загальна жорсткість – сума солей кальцію та магнію, хлориди, сульфати, сухий залишок (загальна кількість солей, розчинених у воді). В залежності від вмісту солей питна вода ділиться на прісну, сухий залишок якої не перевищує 1г/дм3, мінералізовану – сухий залишок в межах від 1 до 50 г/дм3, та розсіл – сухий залишок  перевищує межу 50 г/дм3.. У зв’язку з розвитком технології опріснення солоних вод для питного водопостачання виникла проблема гігієнічного нормування нижньої межі мінералізації. Встановлено, що систематичне споживання демінералізованої (дистильованої) води має не тільки незадовільні органолептичні пока­зники, а й справляє негативний вплив на ор­ганізм людини, тому і виникла необхідність нормування нижньої межі сухого залишку – не  менше 200 мг/дм3. В нашій державі на цей час діє нормативний документ ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», в якому чітко прописані нормативи якості води водопровідної, колодязної та із води із пунктів розливу. Гігієнічний норматив сухого залишку у питній воді не менше 200 мг/дм3 та не більше 1000 мг/дм3. Сухий залишок питної води понад 1500 – 3000 мг/дм3 негативно впливає на секреторну функцію шлунку та на воднево-сольовий баланс, коли вода затримується в організмі  людини та викликає набряки на ногах та під очима. Основну частину сухого залишку прісних вод складають хлориди і сульфати. Як відомо, ці солі володіють солоним або гірким смаком, що є основою для обмеження їхнього вмісту у воді на рівні порогу відчуття не більше 250 мг/дм3. Жорсткість води обумовлена сумар­ним вмістом кальцію і магнію, нормується в межах не менше 1,5 та не більше 7 ммоль/дм3. За умови споживання жорсткої води можливе надхо­дження в організм людини цих сполук в іс­тотних кількостях. Вживання питної води з вмістом солей жорсткості вище гігієнічного нормативу може сприяти розвитку сечо­кам’яної хвороби, захворювань органів кро­вообігу, травлення внаслідок впливу на вод­но-сольовий, ліпідний обмін. З питною водою може надходити 10-25% добової фізіологічної потреби каль­цію. Кальцій необхідний в організмі для по­будови кісткової та м’язової тканин, підтри­мки провідної функції серця та нервової сис­теми, відповідальний за згортання крові. Йо­го дефіцит проявляється захворюваннями серцево-судинної системи (гіпертонічна хво­роба); підвищеним ризиком переломів у ді­тей; порушенням перебігу вагітності, пологів та зниженням ваги новонароджених; хворо­бами нервової системи, тому нормується і нижня межа жорсткості не менше 1.5 ммоль/дм3.  Виходячи із вище зазначеного можна зробити висновок, що для здорового способу життя необхідно вживати питну воду із оптимальною кількістю розчинених солей, показники яких не перевищують верхню та не опускаються нижче нижньої межі встановленого МОЗ нормативу.

2019-06-19