Державна установа

«Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України»

Дослідження солей важких металів у харчових продуктах за 9 місяців 2020 року

   Безпека харчових продуктів - це відсутність токсичного, канцерогенного, мутагенного чи іншого несприятливого впливу на організм людини при вживанні їх в загальноприйнятих кількостях. Це гарантується встановленням і дотриманням регламентованого рівня вмісту забруднювачів хімічної та біологічної природи, а також природних для даного продукту.

 

          Гігієнічне значення безпеки харчових продуктів обумовлено наявністю в них солей важких металів (СВМ)- ртуті, заліза, міді, олова, нікелю, алюмінію і миш’яку. Ці елементи несприятливо діють на організм людини, якщо їх вміст перевищує встановлені санітарним законодавством максимально допустимі кількості. Ці кількості або норми вказані в стандартах, технічних умовах і інших нормативних документах.

 

     Перевищення гранично допустимої кількості СВМ в продуктах харчування призводить як до гострого отруєння, так і викликає важкі хронічні захворювання. Патологія, що викликається отруєнням СВМ, різноманітна.  Відзначено гонадотропний, ембріонотропний, мутагенний вплив на організм людини, болі в області шлунка, головні та м’язові болі, нудота, слабкість, судоми, кольки. Хронічне вживання продуктів з підвищеним вмістом СВМ характеризується розвитком поліневритів, парезами або паралічами розгинальних  м’язів, енцифалопатією.

     Гранично допустимі концентрації СВМ в продовольчій сировині і харчових продуктах в Україні наступні:

 

            Свинець – 0,30-10,0 мг/кг

            Кадмій – 0,01 – 1,0 мг/кг

            Ртуть – 0,005 – 0,70 мг/кг

            Мідь – 0,50 – 100,0 мг/кг

            Цинк – 5,0 – 200,0 мг/кг

            Залізо – 5,0- 15,0 мг/кг

            Олово – 100,-200,0 мг/кг

            Миш’як – 0,05-5,0  мг/кг

 

    Значна різниця ГДК елементів в харчових продуктах обумовлена різною токсичністю і традиційністю вживання їх в їжу.

 

  Сировину слід досліджувати частіше, ніж готову продукцію. Особливо необхідний посилений і постійний контроль за вмістом ртуті в рибі і рибопродуктах, зернових і молочних продуктах; кадмію в рослинних, молочних і м’ясних продуктах, рибі, консервах. У збірній жерстяній тарі консервів необхідно контролювати вміст солей олова.

 

   За 9 місяців 2020 року фахівцями санітарно - гігієнічної лабораторії відділу фізичних і хімічних досліджень ДУ « ХОЛЦ МОЗУ» було проаналізовано таку кількість проб продовольчої сировини та харчових продуктів на вміст: ртуть - 33, свинцю-33; кадмію - 32; цинку – 31; міді- 31; миш’яку -33, залізо-2. В 1 пробі було виявлено перевищення вмісту заліза.

2020-11-11